Керамічні матеріали виходять із глинистих речовин із мінеральними, органічними добавками або без них, шляхом формуювання, і подальшого обжига.
Основними компонентами сировинної маси для виробництва керамічних виробів є каоліни та глини, які при змішуванні з водою можуть створювати пластичне тісто, що перетворюється після обжига у водостійке та міцне каменеподібне тіло.
Важливими властивостями глини, що визначають їх придатність для виготовлення кераміки, є пластичність, в'язкість, в'яжуча властивість, повітряна та вогнева усадка, вогневитривалість та наявність домішок. Шкідливі домішки- окиси заліза і марганцю, вуглекислі і сірчанокислі солі- знижують вогневитривалість глини, приводять до утворення в процесі обпалу тріщин і випуклостей (дутик), білих налетів (висолів), придають виробам червоно-бурого забарвлення.
Для надання необхідних властивостей глині і кераміці до складу сирих матеріалів вводять різні домішки:
- схуджуючі (шамот-обпалену і розмелену глину, шлаки, кварцеві піски) - для внесення усадки при сушці і обпалу, запобіганню деформацій і тріщин на виробах;
- Вигораючі (тирса, торф, молота крейда) - для пороутворення і підвищення теплозахсних властивостей;
- Ущільнюючі (плавні) - для пониження температур спекання (доломіт, залізна руда, магнезит, тальк);
- Забарвлюючі (окиси заліза, кобальту, хрому) - для отримання кольорової кераміки.
Виробництво керамічних виробів включає в себе видобуток та заготовку глини і домішок, створення глиняної маси, формування виробів, сушку, обпал, сортування та зовнішню обробку.
Після обпалу готову продукцію охолоджують і сортують за станом обпалу на нормальній, недопал та перепал. Нормальна кераміка поділяється на сорти і в разі необхідності піддається обробці.
Керамічні вироби можна класифікувати за характерною будовою черепка, щільності та призначення. За характером будови черепка відрізняють тонку і грубу кераміку. Фарфор і фаянс відносяться до тонкої кераміки і мають однорідну, дрібнозернисту будову черепка, зазвичай білого кольору. За плоскістю кераміку поділяють на щільну (водопоглинання менше 5%) і пористу (водопоглинання більше 5%). До щільної кераміки відносяться фарфор, до пористої- фаянс. Різні сорти глини, особливості технології виготовлення, відмінності форми та дизайну формують широкий ассортимент кераміки: терракота, майоліка, фаянс, фарфор.
Кераміка - чудовий матеріал для виробництва посуду. Магазин Голландія 1594 пропонує великий вибір керамічного посуду: тарілки, чашки, форми для запікання, вази та ін. Наші рекомендації як правильно вибрати необхідний вам виріб, можна прочитати нижче, а наші консультанти завжди раді надати інформацію вам по телефону або при візиті в магазин.
Порцеляна
Серед різновидів порцеляни можна виділити три основні та найвідоміші.
- Тверду порцеляну отримують при дуже високій температурі, від 1400 °C до 1460 °C. Склад цього виду відрізняється більш високим вмістом каоліну або білої глини і більш низьким вмістом кварцу і польового шпату. Як наслідок всього цього, тверда порцеляна відрізняється високою жаростійкістю, міцністю, а також чистим дзвінким звуком.
- М'яка порцеляна відрізняється більш високим вмістом кварцу і польового шпату. Вона обпалюється при температурі від 1300 - 1350 °C. Завдяки тому, м'яка порцеляна має більш ніжний білий колір, що вирізняється практично вершковим відтінком, а також м'яка порцеляна більш прозора, ніж тверда. А от жаростійкісність м'якої порцеляни набагато нижча, чим у твердої.
- Кістяна порцеляна називають компромісною або чимось середнім між м'якою і твердою порцеляною. Кістяна порцеляна твердіша і витриваліша за м'яку, але програє за тими характеристиками твердій порцеляні. Її колір не такий білий, як у м'якої порцеляни, але більш ніж у твердої. В цілому кістяна порцеляна - це різновид м'якої порцеляни, який відрізняється тим, що його вміст до 50% складається з кістяної золи (отримується при спалюванні кісток великої рогатої худоби), яка і надає назву цьому виду порцеляни. Виготовлена на його основі порцеляна, має класичний білий або трохи кремовий колір. Завдяки такому складу, кістяна порцеляна відмінно вирізняється особливим просвітом і тонкостінністю. Рідко в виробництві кістяної порцеляни використовується зола кісток птвахів, яка надає виробу мякий фіолетовий відтінок. Вироби з такого варіанту кістяного фарфору являються одиничними і виготовляються, як правило, на замовлення або в якості витворів мистецтва. Виготовлення виробів з кістяної порцеляни не піддається автоматизації, виробництво таких речей можливо тільки з використанням ручної праці, тому що не запечені заготовки дуже крихкі і легко можуть бути пошкоджені. Напівавтоматично в процесі виробництва відбувається тільки формування виробу, а ось шліфування, розпис, покриття глазур'ю і перенесення на випал можуть виконуватися тільки вручну. Звичайно вироби з кістяної порцеляни мають маркування "Bone chine" (кістяна порцеляна) або "Fine bone china" (вишукана кістяна порцеляна).
Окрім основних видів, існує ще три різновиди порцеляни, які менш відомі, але теж є цікавими та важливими.
- Бісквітна порцеляна вирізняється пористою структурою. Її отримують при температурі обпалу не нижче 1000 °C і не глазирують. Завдяки тому, що бісквітна порцеляна вирізняється хорошою міцністю. Так само до особливісті цього виду порцеляни, можна віднести те, що завдяки своїй пористій структурі він достатньо важкий.
- Рожеву порцеляну отримують завдяки зафарбовуванню в рожевий колір порцелянової маси, ще до обпалу, після чого порцеляну покривають прозорою глазур'ю. Тому що навіть на зломі черепка такої порцеляни буде рожевим.
- Біла порцеляна. Завдяки наявного у своєму складі фосфатного вапна, цей вид порцеляни має ніжний білий колір з не явними відтінками пряженого молока, завдяки чому вона і отримала таку назву. Білу порцеляну обпалюють при температурі 1260 °C, тому вона досить тверда і довговічна при бережному використанні.
Для того, щоб дізнатися який керамічний посуд найкращий, зпочатку необхідно визначитись для яких потреб він буде використовуватись. Якщо мова йде про сервування столу, то в першу чергу варто керуватись власним смаком і почуттям стилю. Для класичного столового інтер'єру ідеально підійде порцеляна і фаянс, але окрім класики, фактично є безліч оригінальних і навіть екзотичних варіантів презентації страв. безперечно, при цьому важливо пам’ятати, що ккрасота напряму залежить від якості, а товари від престижних виробників у любому з вибраних варіантів будуть виглядати стильно і вишукано.
Кухонний посуд з глини є прекрасним варіантом для зберігання продуктів. В борошні і крупах, які зберігаються в глиняних ємностях, не заводяться жучки, а продукти, що швидко псуються, як приклад- молоко, довго зберігають свою свіжість. Визначаючись, як користуватися керамічним посудом для зберігання, необхідно враховувати, що покритий глазурью посуд, менше вбирає запахи і легше миється, а необроблена глиняна поверхня усуває зайву вологість та краще зберігає температуру продуктів.
Дуже часто глиняні вироби використовуються для приготування їжі в духовці, оскільки вони підкреслюють неповторний смак і аромат кожної страви. Ще одна важлива особливість керамічного посуду полягає в тому, що натуральна сировина не містить небезпечних для здоров’я домішок і не виділяє шкідливих домішок при нагріванні.
Іноді ми отримуємо питання: чи можна запікати в керамічній посуді? Ми впевнено рекомендуємо керамічний посуд для запікання. Пориста поверхня вбирає вологу що міститься в продуктах, завдяки чому страва не підгорає і зберігає соковитість. А ось для приготування на відкритій плитці підходять лише спеціальні види керамічного посуду, які мають особливу технологію обпалу. Головне правило при використанні таких виробів - це поступове збільшення рівня нагрівання і бажано, щоб страва готувалась на слабкому вогні.
Кераміка часто використовується в кухонному посуді в якості антипригарного покриття. Таке покриття («емаль») виробляється з розплавленого при 1000 °С піску. При виборі такого товару слід звернути увагу на ціну та виробника тому що недобросовісні виробники, для спрощення процесу виробництва та зменшення вартості товару, додають у суміш шкідливі для здоров'я речовини.
Керамічний посуд дуже чутливий до різких перепадів температури, ні в якому випадку не можна поміщати гарячу кераміку з духовки в холодну воду - це може викликати появу тріщин. Мити керамічний посуд рекомендуємо в тепловій воді, використовуючи м'які миючі засоби або харчову соду.
Керамічний посуд з емалью не вимагає витирання, волога швидко випаровується з гладкої поверхні. А ось пористу кераміку без покриття необхідно добре витерти і не ховати виріб у шафу до повного висиханя.Зберігати керамічний посуд рекомендується у відкритому вигляді, не накриваючи кришкою.
Фаянс
Фаянсовий посуд відомий ще з часів Давнього Єгипту, в Китаї вона з'явилася в IV - V сторіччях. Пізніше технологія була запозичена іранцями, корейцями та японцями (XI - XIII ст.). Особливо цінувались іранські вироби, покриті кремовою глазурью. У Європі фаянс впершими почали випускати лише в середині XVI сторіччя. Французькі майстри виготовляли покритий кобальтом синій або багатокольоровий посуд. У XVIII - XX сторіччях виробництво фаянсу в Європі досягли найвищого розвитку. Фаянсові вироби того часу виділялись чудовими практичними та естетичними властивостями.
Фаянс (фр. Faence) - один з різновидів кераміки, виділяється щільністю і наявністю дрібних пор. Кожен такий виріб обов'язково покривається глазурью. Назва виникла від французького міста Фаенца, де колись у великій кількості виробляли посуд з цього матеріалу. При виготовленні фаянсу використовуються тіж компоненти, що і при виготовленні порцеляни. Відмінність лише у співвідношенні компонентів та в режимі обпалу. Фаянсові вироби коштують дещо дешевше порцелянових.
Вищим сортом фаянсу вважається опак. Вартість цього різновиду порівняна з ціною порцеляни. Основна фаянсова суміш складається з глини, кварцевого піску, польового шпату. При виготовленні м'яких видів іноді також додається крейда.
Сьогодні випускаються найрізноманітніші види фаянсу. В основному вирізняють глинистий, м'який (вапняний) і твердий (полевошпатовий) матеріали.
- Для виготовлення твердого фаянсу використовують високоякісні глини (50 - 65%), полевий шпат і кварц (приблизно 10%). Такі вироби відрізняються високою міцністю та довговічніше інших. Частіше за все з твердого фаянсу виготовляють посуд.
- В склад м’якого фаянсу входить більше глини (75 - 83%). Вироби з нього мають меншу міцність.
- В наш час виготовляють також майоліку та гончарні керамічні вироби, які відносяться до різновидів фаянсу.
